Нечипоренко Анатолій Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Ілліч Нечипоренко
Народився1 вересня 1941(1941-09-01)
Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер11 квітня 2014(2014-04-11) (72 роки)
Київ, Україна
·Закрита черепно-мозкова травма і вдавлений перелом кісток черепа.
ПохованняБерковецьке кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьводій
Відомий завдякиГерой Майдану
БатькоІлля
У шлюбі зОлена
ДітиГанна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Анато́лій Іллі́ч Нечипоре́нко (1 вересня 1941(1941-09-01), Брусилів, Житомирська область — 11 квітня 2014(2014-04-11), Київ) — учасник, захисник Євромайдану. Герой України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Проживав у Києві. Закінчив 7 класів Брусилівської середньої школи № 1 і в 14 років працював різноробом на цегельному заводі. У 18 років закінчив курси водіїв і був призваний до лав Радянської армії.

Після закінчення служби в армії почав працювати в автобусному парку № 1 водієм рейсового автобуса. Згодом перейшов у таксомоторний парк № 1 м. Києва — водієм таксі.

Від 1988 року й до пенсії працював у «Київзовніштрансі» на міжнародних перевезеннях. Після виходу на пенсію працював в охороні гаражного кооперативу «Пролісок».

У нього залишилися дружина Олена Іванівна, дочка Анна, онуки Андрій і Владислав, сестра Катерина Іллівна.

Могила Анатолія Нечипоренка

Помер 11 квітня 2014 року. З майданівцем попрощалися його друзі та родичі у Михайлівському соборі[1]. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 86).

На Майдані

[ред. | ред. код]

За словами доньки Анни, загиблий не був постійно на Майдані. Приходив лише тоді, коли мав таку можливість, адже до останніх днів життя мав роботу — працював в охороні гаражного кооперативу.

Був пацієнтом Київської міської клінічної лікарні № 17 за адресою провулок Лабораторний, 14 (відділення політравми). Побитий беркутом під час штурму 18 лютого 2014 р. на вул. Інститутській. Перебував у реанімації (2-й поверх) у дуже важкому стані.

Анатолій Ілліч Нечипоренко був травмований 18 лютого. Мав закриту черепно-мозкову травму і вдавлений перелом кісток черепа. Весь цей час був у комі, але перед смертю вийшов з коми й пізнавав рідних.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]